Теорія розбитих вікон

Чи помічали Ви, що не смітити хочеться там, де чисто? А, коли бачиш обгортку від цукерки на землі, то вже не хочеться витрачати зайвий час і сортувати сміття. Якщо у колективі одна людина постійно спізнюється та залишається непокараною, то і інші співробітники починають порушувати правила.

Цей ефект можна пояснити теорією розбитих вікон (Broken Windows Theory) Джеймса Уілсона і Джорджа Келлинга. Вони стверджували, що можна знизити кількість серйозних правопорушень, якщо приділяти увагу дрібним: кишеньковим крадіжкам, графіті на стінах, переходу вулиці у недозволеному місці. Розбите вікно – це сигнал, що можна безкарно порушувати правила. Навіть у благополучних районах міста рівень злочинності може зростати, якщо допускати несвоєчасний вивіз сміття, вживання алкоголю на вулиці, не прибирати за домашніми тваринами.

Філіп Зімбардо провів цікавий експеримент, який підтверджує теорію розбитих вікон. Він залишив два автомобілі на вулиці. Перший був без номерних знаків. Другий автомобіль простояв на вулиці тиждень без пошкоджень. Тоді як на перший було здійснено напад через десять хвилин. Після того, як дослідник понівечив кувалдою другий автомобіль, його знищили за декілька годин.

Дослідники Кіс Кізер, Сігварт Лінденберг та Лінда Стег провели такий експеримент. Вони залишили конверт, у якому було 5 євро, у двох поштових скриньках. Перша була розмальована графіті, друга – чиста. Метою експерименту було дослідити як впливає зовнішній вигляд поштової скриньки на бажання вкрасти конверт. У першій скриньці 27% перехожих вкрали конверт, у другій - 13%.

Теорія розбитих вікон може бути застосована і навпаки: завдяки позитивним маленьким змінам можна позбавитися великих проблем. Чистота на робочому місці допоможе збільшити продуктивність, дотримання правил дорожнього руху – зменшить кількість автокрадіжок, а звичка кожен день заправляти ліжко – збереже шлюб. Повсякденне життя складається з дрібних речей. Тому робімо так, щоб у ньому не було «розбитих вікон»!