Аналіз казки "Русалонька" Г.К.Андерсена

Мої міркування після прослуховування лекції від Ассоциация глубинной психологии "Теурунг". Ця історія має глибоке символічне значення. Образ Русалоньки є архетипічним. Головна героїня живе на дні моря, що символізує несвідоме людської психіки. Її спроба потрапити на берег може трактуватися як бажання вийти із несвідомого у зовнішній світ. Русалонька живе з батьком, бабусею та п’ятьма сестрами. Її мати померла. Тобто, можемо припустити, що вона не мала прикладу гармонійних стосунків між чоловіком та жінкою. Русалонька виховувалася бабусею, яка уособлює світлий полюс архетипу Матері та дає їй теплоту, турботу та доброту. Першим коханням героїні казки Андерсена була Мармурова Статуя. Але ці стосунки були позбавлені справжньої близькості. Статуя залишалася холодною та відстороненою. На День Народження бабуся дарує Русалоньці вінок із білих лілій, що є символом чистоти та непорочності. А потім чіпляє їй на хвіст вісім устриць, що є символом сексуального бажання. Тобто, можемо припустити внутрішній конфлікт між бажанням реалізовувати свою сексуальність і заборонами.

Головна героїня зустрічає Принца. Він уособлює холодний, відсторонений Анімус Русалоньки. Її батько також, скоріше за все, був не емоційним, дистантним та владним. Тому їй не здалося дивним, що Принц не виказував своїх почуттів. Через те, що її мати померла, Русалонька не змогла пережити комплекс Електри у дитинстві. Можливо, тому вона потрапляє у любовний трикутник із Принцом та його новою нареченою. І нарешті програє конкуренцію іншій жінці.

Потім, згідно з сюжетом казки, Русалонька зустрічає Відьму, що уособлює негативний полюс архетипу Матері. Вона допомагає головній героїні сепаруватися від батька та сприяє її індивідуації. Чаклунка дає Русалоньці ноги, що є символом опори та здатності реалізовувати себе у соціумі. Але забирає можливість комунікації із собою та світом – голос. Попри усі зусилля, Принц так і не покохав Русалоньку. Головна героїня не отримала підтримки від свого Анімуса і змогла перейти на інший рівень ініціації, тільки відмовившись від стосунків із ним. Вона позбавляється від усіх переживань і звільняється, перетворившись на морську піну. Відбувається сепарація від образу Принца. Під час її жертви заради Принца проявляється нарцисизм головної героїні. Вона вважає себе вищою та сильнішою за нього.

З одного боку, Русалонька демонструє любовну залежність, вона здатна на усе заради Принца. Головна героїня перебуває під владою власної проєкції та ідеалізує Принца. Але, з іншого боку, вона також хоче від Принца повного злиття та відмови від усього заради неї. Він повинен віддатися Русалоньці усім серцем, повінчатися у церкві та відмовитися від батька та матері.

У Русалоньки прослідковується бажання заслужити кохання та отримати прийняття та схвалення від Принца. Але це неможливо. Для побудови гармонійних стосунків людина сама повинна стати собі батьківською фігурою. А у стосунки з іншим вступати для того, щоб поділитися з ним тим хорошим, що у неї вже є.

Зрілі стосунки потребують самоцінності, емпатії, сепарації від батьків та здатності бути наодинці з собою.