Що таке креативність?

Пабло Пікассо сказав: «Хороші митці копіюють, великі — крадуть». Чи завжди це означає «займатися плагіатом»?

Художники, поети, композитори, винахідники та інші представники творчих професій мають постійно придумувати щось нове. Але де ж взяти натхнення? Часто для цього вивчають творчість попередників та сучасних конкурентів. Можна взяти декілька чужих напрацювань та зробити з них щось своє. Але відомі випадки, коли запозичена влучна ідея повністю відтворюється під іменем нового автора. Де проходить межа між натхненням чужою творчістю та плагіатом?

Серед художників, поетів, композиторів та винахідників дуже поширена думка, що наслідувати – похвально, а копіювати – негідно. Винайти щось нове неможливо без знань того, що уже існує. Інакше є ризик винаходити колесо вдруге. Наприклад, наслідувати те, як видатні художники використовували перспективу у своїх творах – не плагіат. Порушувати наявні правила можна, коли вже навчився їх використовувати. До того ж, щоб знати де саме і що вкрасти, потрібно попереднього вивчити предмет.

Погані митці псують те, що вони вкрали. А хороші — удосконалюють. Тому що вони переробляють те, що вкрали, і створюють новий продукт. Коли ти просто крадеш щось відоме, то люди завжди порівнюють твою роботу з оригіналом. І часто таке порівняння не у твою користь. Але, якщо, перероблюючи чиюсь ідею, додати часточку своєї особистості, світосприйняття, то це зробить вихідний продукт унікальним.

Існує досить багато прикладів такого «наслідування». Велика кількість сучасних авторів використовують сюжети В. Шекспіра. Так, найтрагічніший мультфільм мого дитинства «Король Лев» дуже нагадує «Гамлет». Але ідея була змінена достатньо для того, щоб стати самостійним твором. Відомий англійський письменник Дж. Р. Р. Толкін, автор роману-трилогії «Володар перснів», був звинувачений у тому, що використав ідеї з опери Р.Вагнера «Перстень Нібелунга». Американський митець Енді Воргол, один із засновників попарту, неодноразово отримував виклики до суду через те, що використовував для своїх робіт фотографії без дозволу. Меланія Трамп, виступаючи на Національній Республіканській конвенції, вимовила промову, яку назвали дуже схожою на виступ Мішель Обами.

Вважається, що для того, щоб генерувати нові ідеї, потрібно бути креативною людиною. Саме це поняття по-різному трактується ученими. Креативність – це характеристика особистості. Зазвичай, говорячи про креативність, мають на увазі здатність до творчості, уміння виходити за межі заданої ситуації, процес прояву власної індивідуальності.

Психолог Д.Сімпсон використав термін «креативність» першим. Професор Джон Као називав так процес генерації нових ідей. Найбільшої популярності концепція креативності набула завдяки Дж. Гілфорду. Він говорив про цю властивість особистості як про здатність людини відмовитися від стереотипних способів мислення. Учений вважав, що ступінь креативності людини залежить від генетичних факторів. Дж. Гілфорд використовував такі параметри для визначення рівня креативності, як: швидкість та гнучкість думки, оригінальність, допитливість, ірреальність, фантастичність, здатність до аналізу та синтезу, здатність удосконалити вихідний об’єкт.

Американський психолог Е. Торренс говорить, що «креативність – це значить копати глибше, дивитися краще, виправляти помилки, розмовляти з кішкою, пірнати в глибину, проходити крізь стіни, запалювати сонце, будувати замок на піску, вітати майбутнє». Але треба зазначити, що креативність і творчість – не тотожні поняття. Можна сказати, що креативність – це здатність до творчості. О.Яковлєва вважає, що креативність слугує проявом індивідуальності людини і може виражатися у різних видах діяльності.

Для того, щоб підвищити рівень креативності, потрібно розвивати у собі здивування, захоплення, свіжість поглядів, відкритість новому, незалежність, сміливість, спонтанність, почуття гумору, відсутність страху перед невідомим.

Тобто, можемо припустити, що митцям, котрі крадуть чужі твори, просто не вистачає креативності.